Something interesting...

Під час проведення акції "Етноліто" у парку "Софіївка" (м. Умань Черкаської області) Голова Оргкомітету акцїі "Сім чудес України" Микола Томенко вручив пам"ятні відзнаки номінантам - представникам 21 об"єкта, які візьмуть участь у наступному етапі акції. Зі 100 претендентів з усіх регіонів україни Оргкомітет відібрав наступні:

1. Будинок державної промисловості (м. Харків)

2. Державний історико-архітектурний заповідник у м. Святогірськ (Свято-Успенська Святогірська лавра) (Донецька обл.)

3. Державний історико-архітектурний заповідник „Хотинська фортеця” (м. Хотин Чернівецької обл.)

4. Державний історико-археологічний музей-заповідник „Кам’яна могила” (Запорізька обл.)

5. Державний музей-заповідник «Олеський замок» (Львівська обл.)

6. Історико-культурний заповідник „Старе місто”: Луцький замок (Волинська обл.)

7. Комплекс князів Острозьких: Замок та Острозька академія (Рівненська обл.)

8. Лівадійський палац-музей (АР Крим)

9. Музей „Писанка” (м. Коломия Івано-Франківської обл.)

10. Мукачівський замок „Паланок” (Закарпатська обл.)

11. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»: Антонієві печери (Чернігівська обл.)

12. Національний дендрологічний парк „Софіївка” (м. Умань Черкаської обл.) (Ви ще не були тут? читайте в блозі - нижче... І голосуємо ЗА "СОФІЇВКУ"!!!!)

13. Національний заповідник „Софія Київська” (м. Київ)

14. Національний заповідник „Херсонес Таврійський” (м. Севастополь)

15. Національний заповідник „Хортиця” (Запорізька обл.)

16. Національний історико-архітектурний заповідник „Кам’янець” (м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.)

17. Національний історико-етнографічний заповідник „Переяслав” (м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.)

18. Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (Києво-Печерська лавра) (м. Київ)

19. Одеський державний академічний театр опери та балету (Одеська обл.)

20. Свято-Успенська Почаївська лавра (Тернопільська обл.)

21. Шевченківський національний заповідник (м. Канів Черкаської обл.)

Голова оргкомітету відзначив, що до цього переліку увійшли пам"ятки, котрі представляють весь період історії України - від найдавніших часів до ХХ століття. Серед них представлена переважна переважна більшість регіонів України.

Томенко висловив впевненість, що участь пам"яток архітектури у цій акції сприятиме їх популяризації серед вітчизняних туристів. У свою чергу, це мало би стати і стимулом для місцевої влади - реконструювати туристичні об"єкти, створювати відповідну інфраструктуру.

Голосування за 7 чудес України розпочалося на сайті 7chudes.in.ua7 липня і триватиме до 20 серпня.
Виберіть свої 7 чудес України!!! І не забудьте проголосувати за "Софіївку". Хоча я впевнений, що той хто відвідав наш парк, обовязково це зробить :), а ті, хто ще не був в нашому чудовому парку, ще обовязково відвілають його і до 20 серпня проголосуть за це чудо паркового мистецтва, адже ви просте не зможете не зробити цього!!!
УМАНЬ-РУЛІТ!!!!

У старовинному українському місті Умані є мальовничий, гідний великого подиву, куточок, який цілком справедливо здобув право називатися чудом України, перлиною України. Такою перлиною є дендрологічний парк Софіївка Національної Академії наук України - видатне творіння кінця XVIII-початку XIX ст., поема з каменю, води, зелені, архітектурних споруд і скульптур. Парк, що розкинувся на площі близько 170 га, і сьогодні вражає відвідувачів своєю неповторною красою та загадковою романтичністю.

Парк Софіївка був створений власником міста Умані польським магнатом Станіславом Щенсним (Феліксом) Потоцьким як подарунок красуні-дружині, гречанці Софії Вітт-Потоцькій. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено талановитого польського військового інженера Людвіга Метцеля, а безпосередньо виконали всі роботи в парку народні майстри- умільці Уманщини. Місце для будівництва Софіївки було вибране дуже вдало: невеликий струмок, здавна прозваний Багном
(пізніше річка Кам'янка), столітні дуби, яруги і природні джерела кришталево чистої води, нагромадження кам'яних брил .

З 1796 до 1802 року копали ставки, підземну річку, споруджували водоспади й водограї, прокладали алеї, переносили велетенські гранітні брили, створювали з граніту та гіпсу художні прикраси для архітектурних споруд . В парку висаджували дерева місцевих порід і екзотичні рослини, завезені з різних країн світу .
Прикрасили парк мармуровими статуями грецьких богів та богинь, філософів та поетів, виготовленими скульпторами Італії та Франції.
Уманські умільці створили в долині свою невелику Елладу, батьківщину красуні дружини Потоцького. Багато безіменних трударів позбулися біля цього "дива" здоров'я й життя. Імена їхні невідомі. Проте зберігся список у Центральному державному історичному архіві (м. Київ), за яким встановлено, що серед творців Софіївки були кріпаки з прізвищами Заремба, Закуренко, Герасименко, Троян, Чорнокриленко .

Вічна їм слава й шана, нашим талановитим предкам, за їхнє геніальне творіння. Парк не вдалося завершити за початковим планом: він переходив від одного господаря до іншого. Після смерті Станіслава й Софії Потоцьких парк успадкував їхній син Олександр.

У 1831 році після польського повстання, в якому він брав участь, всі володіння Потоцьких були конфісковані й передані Київській казенній палаті, а з 1836 до 1859 року парк підпорядковується Управлінню військових поселень, яке розпочало в ньому реставраційні й відновлювальні роботи. За цей період збудовано багато архітектурних споруд і об'єктів ( башти при входах у сад, павільйон Флори, Рожевий павільйон на острові Анти - Цирцеї, обладнана тераса Муз, встановлено чавунного змія на фонтані ). У цей період Софіївка називається Царициним садом.

У 1859 році парк перейшов на утримання Головного училища садівництва Росії переведеного з Одеси до Умані. Під керівництвом відомого вченого В. Пашкевича в Софіївці значно збагатилась колекція рідкісних екзотичних рослин. У 1919 році парк стали називати Садом III Інтернаціоналу.
У 1929 році парк оголошено державним заповідником. Йому надається статус самостійної установи, яка кілька разів передається в підпорядкування різних відомств. З 1955 року парк підпоряд­ковується Академії наук України. Сьогодні Софіївка є цінним науковим і культурно-освітнім центром .З 1991 року їй надається статус науково-дослідної установи НАН України. Кожний куточок парку овіяний міфами й легендами стародавньої Греції та Риму, пов'язаний з переказами та романтичними історіями про сімейне життя Потоцьких. З якого б ви боку не зайшли до парку, він скрізь прекрасний !

Всім хто ще не бував в нашому парку реккомендую обовязково його відвідати. Ви прекрасно відпочинете, вдихнете на повні груди романтику. А закоханим відвідування цього парку - ОБОВ'ЯЗКОВЕ!!!
Кращого місця для прогулянки просто не існує....

Використані матеріали сайту : uman.info

Самая первая страница истории города теряется в глубине веков мировой цивилизации и пока еще не прочитана...
Как свидетельствуют результаты археологических исследований, на территории современного города и его околиц выявлены остатки поселений позднего палеолита, трипольской культуры, времени поздней бронзы, черняховской культуры и времени Киевской Руси... Вблизи Умани есть Курганы скифского времени.. В XII ст.всю Уманщину заполонили монголо-татарские орды, а в ХІV ст. она, как и большинство украинских земель, перешла под власть Литово-русского государства. В конце XVI ст. Уманщина испытала польскую колонизацию. В 1609 году общая комиссия сейма Речи Посполитой описала так называемую „пустыню” Умань и эти земли впоследствии были названы Уманщиной и подарены польским правительством во владение польскому магнату Валенти Александру Калиновскому.. Название города очевидно происходит от названия реки Уманки, которая впервые вспоминается в Супрасльской летописи 1497 года..
Само название Умань в известных нам до сих пор документах встречается в 1616 году. В XVII ст. город стал форпостом в борьбе с татарами. Был создан Уманский Казацкий полк – один из наибольших полков Украины, которий насчитывал около 3000 казаков и занимал восточную часть нынешних Черкасской, Кировоградской и южную часть Винницкой области. Этот полк вписал много героических страниц в освободительную борьбу украинского народа.
В 1670-1674 годах Умань была резиденцией правобережного гетмана Михаила Ханенко, то есть временной столицей правобережной Украины. В 1768 году Умань стала центром антифеодального и национально-освободительного восстания под названием колиивщина.
В 1793 году за вторым делением Польши, правобережная Украина была присоединена к Российской Империи. Умань также стала частью Российского государства, уездным городом Киевской губернии.
С 1796 года началось строительство шедевра садово-паркового искусства парка „Софиевка”. Автором и руководителем строительства был польский инженер Людовик Метцель

В 1839 году Умань стала центром военных поселений. В это время началась застройка аристократической части города, которая была хорошо упорядочена, с выложеными брущаткой улицами.
В начале ХХ ст. наш город был одной из наибольших точек по сбыту сельскохозяйственной продукции.
Город Умань называли одним из культурных провинциальных центров в годы перед 1-ой Мировой войной. В городе действовало 22 учебных заведения: 3 гимназии, 5 средних училищ, из них 2 коммерческие: земледелие и садоводство, строительно-техническое и духовное.
Тяжелым испытанием для жителей города стала Великая Отечественная война. Уманская оборонная операция была одной из трагических страниц начального периода войны. Тысячи военнопленных были замучены в концлагере “Уманская яма”. Фашисты расстреляли 12 тысяч жителей города, несколько тысяч вывезли на принудительные работы в Германию. Город испытал значительные разрушения.
Умань один из багатейших на историко-культурное наследие городов в нашем регионе. Около 20% всех достопримечательностей архитектуры Черкасской области сосредоточено в нашем городе. Лишь дендропарк “Софиивка” собрал под своим названием 101 достопримечательность истории и культуры, что занесены к государственному реестру национального культурного достояния. Современная “Софиевка” — это не только достопримечательность садово-парковой архитектуры, но и научно-культурный центр.

Немного городов Украины могут похвастаться тем, что у них сохранилась ратуша – символ местного самоуправления. Есть и менее яркие, но важные достопримечательности, что характерные лишь для нашего города: монастырь Васильевский, основанный графом Потоцким как учебное заведение в 1764 году, Костел Успения Богородицы, ансамбль памятников архитектуры центральной части города, который насчитывает 99 сооружений и домов, 33 из которых находятся на государственном учете.